АРКАН

“Аркан – чоловічий танець аркан, знаний широко в Чернівецькій і Станіславській областях України, виконується також у південних районах Львівської області. Тут його танцюють доволі рідко. Його танцювали в сс. Синєвидне Вижне, Вовче, Черхава, Містковичі й Підгородці. В цій останній місцевості він виконувався в 1926–1927 рр., а в Черхаві в 1924–1939 рр. Давніше його танцювали разом з іншими танцями на танцювальних забавах. Останньо він виконувався учасниками художньої самодіяльності. Те, що в Черхаві танцювали цей танець дівчата з художньої самодіяльності, треба вважати неправильним явищем, бо танець аркан є чоловічим сильним танцем, якого характер він повинен зберігати. Для танцю використовується мелодія, яку грають на Поділлі, тобто в Тернопільській області. Вона має 16 тактів і характерний ритм. Застосування цієї мелодії вказує, що певну роль у побудові аркана на Бойківщині відіграли новіші мелодії танцю.

Хореографічна будова танцю аркан виявляє більш старовинні елементи, які вирізняються між собою. У Вовчому і Черхаві танцюють аркана, створивши фігуру “ряд”, у якій тримаються за плече та виконують основний крок танцю (Крок 37), (Схема 61). Окремі кроки та рухи в цьому танці виконуються на команди. В с.Вовче вноситься в танець 10 різних кроків та особливих рухів, як присядку, звану тут “присідачка”, крок “сторцак” та ін. В с.Підгородці танець аркан танцюють, застосовуючи фігуру “півколо”, в якому танцюристи тримаються за плече (Схема 62). Як виявляють дані, колова структура, яка є основною для будови цього танцю в Тернопільській області та новішою на Покутті й на Гуцульщині, не мала впливу на творення хореографічної структури аркана на Бойківщині. Тут збереглися давніші, хореографічні елементи й вони не такі багаті та розвинені, як на Гуцульщині”.

Гарасимчук Р. Народні танці українців Карпат. – К., 2008. – Кн. 2: Бойківські і лемківські танці. – 320 с. – С.60-61.

Первинне виконання