РОМАН

…”Танець “Роман” водить молодь у селі Криве, на Київщині. Ніхто у Кривому не знає, ким він був занесений в село, і ніхто не пам’ятає, відколи він тут танцюється. Записаний танець мною у 1911 році.

“Роман” має дві фігури і виконують його так:

Три парубки в парах з дівчатами (умовившись, яка з них перша, яка друга, яка третя) виходять на середину квадрата 1–3–6–8 (рис. 60) і стають тісно одна пара коло другої навколо 0. Умовні позначення для парубків і дівчат такі: дівчина – (, парубок – <, де опукла сторона означає обличчя, а увігнута – потилицю. Парубки, які стоять всередині, торкаються між собою ліктями лівих рук, а правими руками обіймають стан своєї дівчини, підтримуючи її за праву руку, зігнуту й покладену на правому боці вище пояса. У лівій руці парубок тримає ліву руку дівчини, причому рука парубка звернена долонею вгору, а дівоча – долонею вниз.

“Роман” танцюють на музику двох мелодій: перша фігура іде під спокійну, маршову мелодію, а друга фігура (проскакування) – під мелодію швидку, козачкову.

Під мелодійні звуки першої частини музичного супроводу усі пари, починаючи з лівої ноги, ходять навколо місця 0, ніби навколо дерева; парубок меншими кроками, а дівчина трохи більшими, але обоє зальотним рухом.

Під останній протяжний акорд маршової мелодії всі пари неначе пробуджуються і готуються до виконання другої фігури.

Перша пара стає проти другої на місці 4, друга стає обличчям до першої на місці 0, а третя пара, звернена обличчям до першої, стає за другою парою на місці 5.

Кожний парубок бере правою рукою ліву руку дівчини. Перша пара підносить з’єднані руки вгору (робить ворота) і з такої позиції починається танець під звуки другої, козачкової мелодії.

Проскакування попід ворота виконується так:

а) друга пара, легко нахилившись вперед, бігцем (зальотним рухом) проскакує попід піднесені вгору руки першої пари, повертається ліворуч і стає на місце першої пари, теж утворюючи ворота;

б) перша пара, пропустивши у свої ворота другу пару, біжить до третьої, нахиляється і проскакує у їх ворота, а потім повертається ліворуч і стає на їх місце, утворюючи ворота для другої пари;

в) третя пара, пропустивши у свої ворота першу пару, біжить до колишньої другої пари, нахиляється, проскакує у їх ворота, а потім повертається ліворуч і стає на їх місце, утворивши ворота для першої пари, і т. д.

Повертання пар ліворуч виконується після проскоків на місцях 4 і 5, а по лінії між місцями 4 і 5 відбуваються танцювальні пробіжки.

Дівчина завжди стоїть праворуч від парубка, і коли подасть йому ліву руку, то не віднімає її аж до кінця проскоків.

Ось чому завжди після проскоку (на місцях 4 і 5) парубок повертається з дівчиною великим кружком наліво, щоб приготуватися до нового проскоку на протилежному місці. Стаючи по краях на своє місце, парубок виконує пристуки доти, доки дівчина не стане на своє попереднє місце, тобто танцюючі міняються місцями по відношенню до вихідного положення.

Порядок проскоків такий:

друга пара проскакує у ворота першої пари на перший такт;

перша пара проскакує у ворота третьої пари на третій такт;

третя пара проскакує у ворота другої пари на п’ятий такт;

друга пара проскакує у ворота першої пари на сьомий такт;

перша пара проскакує у ворота третьої пари на дев’ятий такт;

третя пара проскакує у ворота другої пари на одинадцятий такт;

друга пара проскакує у ворота першої пари на тринадцятий такт;

перша пара проскакує у ворота третьої пари на п’ятнадцятий такт;

третя пара проскакує у ворота другої пари на сімнадцятий такт;

друга пара проскакує у ворота першої пари на дев’ятнадцятий такт;

перша пара проскакує у ворота третьої пари на двадцять перший такт;

третя пара проскакує у ворота другої пари на двадцять третій такт;

друга пара проскакує у ворота першої пари на двадцять п’ятий такт;

перша пара проскакує у ворота третьої пари на двадцять сьомий такт;

третя пара проскакує у ворота другої пари на двадцять дев’ятий такт.

Далі друга пара уже не проскакує у ворота, а на тридцять перший і тридцять другий такти уповільнює темп танцю (а з нею й інші пари), щоб з’єднатися навколо місця 0 для виконання першої фігури.

Отже, схема проскоків мусить бути така:

2–1–3–2– 8 тактів,

1–3–2–1– 8 тактів,

3–2–1–3– 8 тактів,

2–1–3 і закінчення – 8 тактів.

Починається спокійна, маршова мелодія, і пари, втомлені проскакуваннями, знову виконують першу фігуру.

“Роман” має прекрасний вигляд тоді, коли до нього стає більше танцюючих гуртів – по три пари в кожному гурті. Він ніби відтворює дві картини природи: перед вітром і під час вітру. Перед вітром все живе і росте тихо, спокійно, пишається і радіє, а під час вітру все немовби ламається, кипить, розворушене стихійною силою природи.”

Верховинець В. Теорія українського народного танцю / Василь Верховинець. – К.: Музична Україна, 1990. – С. 107-109 (149 с.).
Верховинець В. Теорія українського народного танцю / Василь Верховинець. – К.: Музична Україна, 1990. – С. 7 (149 с.).

“Роман” – народний танок на Київщині. Музичний розмір 2/4, спершу повільний, а далі щораз швидший. Танцюють групи по три пари в гурті. Кроки: зірниця, звичайна хода, біг. Танок наче відображує природу перед і під час вітру.

Галак К. Українські народні танці / Костя Галак (Дж)

“…Я знав Верховинця. Пам’ятаю його роботу в театрі Садовського як актора, співака і хормейстера, пам’ятаю приїзд його до моєї рідної Романівки для записування народних танців та пісень. У недалекому від Романівки селі Кривому записав він чудесний танець “Роман”…”

Рильський М. Чародій танцю / Максим Рильський // Верховинець В. Теорія українського народного танцю. – К.: Музична Україна, 1990. – С. 5 (149 с.).

 

Первинне виконання


 

Вторинне виконання