ГАЙДУЦЬКИЙ ТАНЕЦЬ

Про давню популярність танцю гайдук свідчить поема “Роксолянія” /І584/, написана латинською мовою польським поетом С.Кльоновичем, в якій він, зображуючи побут карпатських горців /гуцулів/, змалював виконання цього шаленого танцю зі зброєю в руках. (с.13)

Бачив я, як гайдуки танцювали свій швидкісний танець,
Живо в метелиці тій били ногами вони.
Ніж у правиці він держить, під такт вибиває ногами,
У танцюристів гурті зброя ясна миготить.

У бібліотеках країн Західної Європи зберігаються рукописні збірники нот інструментальної музики ХУІ-ХУШ ст., у яких зустрічаються українські танцювальні мелодії. Найчастіше їх називають ішаками, козачками, козацькими або гайдуцькими танцями. Ці твори були широко відомі на терені України й Польщі з типовою музичною структурою /А – В/ – /С – В/. Сучасні музикознавці відзначають у них “інтонації українського гопака”, або те, що з часом ці козачкові мелодії стануть гопаками.

Досліджуючи українську танцювальну музику, музикознавець Микола Олексійович Грінченко /1838—1942/ дійшов висновку, що вони складають основну групу мелодій козачкових танців. Майже усі мають типову метро-ритмічну структуру (с.14).

Купленник В. Нариси до історії українського народного танцю / Вадим Купленник. – К., 1997. – С.13-14 (63 с.).

Вторинне виконання


 

14 Червня 2021   (оновлено 09.03.2022)   //   Категорії: ВСЕ РАЗОМ, ТАНЦІ       Автори:            
Навігація

Попередня публікація: ←

Наступна публікація: